«Іваночку! Чекає кіноплівка.
Лишай косу в сусіда на тину.
Іди у кадр, екран твоя домівка, два виміри,
і третій в глибину.»
і третій в глибину.»
Ліна Костенко
Миколайчук Іван Васильович народився 15 червня 1941 року в селі Чортория на території сучасної Чернівецької області, помер від раку у віці 46 років в Києві 3 серпня 1987 року. Український актор, режисер, сценарист, композитор. Роль кінематографа в сучасному світі важко переоцінити, як і значення образів, створюваних акторами, сценаристами і режисерами. Артист після відходу у вічність залишає після себе калейдоскоп образів. Наступним поколінням актор залишає образ людини, в якому немає домішку повсякденності, відсутні випадковості і півтони. Яскравий образ довгий час після смерті залишається таким собі маркером в пам'яті глядачів. Людські образи, до яких можна прагнути, в минулому столітті пропонували українському суспільству небагато акторів, одним з них є Іван Миколайчук... читати далі >>>
34 ролі в кіно, 9 сценаріїв та 2 режисерські роботи. Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком. Іван Миколайчук був кінозіркою 60-70 х років минулого століття. В ті роки майже жоден фільм не обходився без його участі. Він був особливий, народний, справжній, найкращий. "Я не знаю більш національного народного генія… До нього це був Довженко" — казав про Миколайчука великий Параджанов... читати далі >>>
(джерело: сайт "Обозреватель")
Фільмографія Івана Миколайчука
Родина Миколайчука переїхала до Києва, Іван працював на кіностудії, а вечорами учився в театральному інституті. На другому курсі керівник Борис Івченко наполіг, аби Івана спробували на головну роль у фільмі "Тіні забутих предків". За старою радянською традицією в усіх українських фільмах головну роль мав виконувати представник із Москви. То була політика! І на роль Івана було запрошено Геннадія Юхтіна, тому Параджанов навіть не бажав глянути на якогось там Миколайчука. Він не з‘явився на знімальний майданчик, а зйомки наказав зімітувати, щоб не сваритися з Івченком... читати далі >>>
(джерело: Вікіпедія)
Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка за створення різнопланових національних образів
У 1967 р. зіграв роль Давида Мотузки у фільмі "Бур'ян" режисера А. Буковського. За виконання цієї ролі був удостоєний республіканської комсомольської премії ім. Миколи Островського. У 1968 р. І. Миколайчукові присвоєно звання заслуженого артиста УРСР. У 1969 р. зіграв роль Романа у фільмі "Аничка", у 1971 р. — роль Громова у фільмі "Комісари" режисера М. Мащенка. Того ж року був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. У 1972 р. зіграв роль Любомира у фільмі Ю. Ільєнка "Захар Беркут". Фільм "Білий птах з чорною ознакою", в якому Іван зіграв роль Петра, був відзначений на Московському міжнародному кінофестивалі. У 1975 р. спільно з Ю. Ільєнком створив сценарій "Мріяти і жити", у 1978 р. разом з Р. Балаяном створив сценарій "Бірюк" за твором І. Тургенєва. Фільм було поставлено Р. Балаяном у 1978 р... читати далі >>>
(джерело: сайт "Українська Конфедерація Журналістів")
Іван Миколайчук народився у червні 1941-го і помер у серпні 1987-го. Шевченківською премією його нагородили посмертно, а звання народного Іван так і не отримав. Правда, він і без того був ним. "Я не знаю більш національного народного генія... До нього це був Довженко", - так про Миколайчука сказав Сергій Параджанов. 46 років життя. 34 ролі, 9 сценаріїв, дві режисерські роботи. Біографічна довідка. Історична Правда пропонує підбірку фото, пов'язаних із геніальним актором, з колекції оператора ("Вавілон-ХХ", "Така пізня, така тепла осінь", "Небилиці про Івана") Юрія Гармаша. Редакція ІП висловлює вдячність пану Юрію за те, що дозволив безкоштовно скористатися його фотоархівом... читати далі >>>
(джерело: сайт "Українська правда.Історична правда ")
Мій Миколайчук. Спогади про великого актора
Я служив у армії, це десь був 1964-1965 рр., у Ансамблі пісні й танцю Прикарпатського військового округу. Ми виступали в Чернівцях, потім разом с товаришем (він родом із Закарпаття) Ференцем подивилися прем’єру фільму «Сон» Денисенка. На мене картина справила величезне враження, особливо Миколайчук, який грав роль молодого Кобзаря. І я став хвалитися, що знаю Івана (хоча в той час бачив лише картини з його участю). І от йдемо центром міста, і бачимо Миколайчука, який стоїть на вулиці, розмовляє з якоюсь дівчиною. Ференц мені й каже: «Он твій знайомий — іди привітайся»!... читати далі >>>
(джерело: сайт "День")
11 травня 2016 року, о 18:00 у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України відкрилася виставка «Кіновсесвіт Юрія Іллєнка й Івана Миколайчука». Цього року український народ відзначає ювілеї видатних кіномитців, класиків українського кіно:
1) 9 травня – 80 років кінорежисеру, оператору, сценаристу, художнику, педагогу, народному артисту України, лауреату Державної премії ім. Т. Шевченка та Державної премії ім. О. Довженка Юрію Герасимовичу Іллєнку, 2) 14 червня – 75 років актору, режисеру, сценаристу, заслуженому артисту України, лауреату Державної премії ім. Т. Шевченка та премії ім. М. Островського Івану Васильовичу Миколайчуку. З цієї нагоди Музей презентує виставку «Кіновсесвіт Юрія Іллєнка й Івана Миколайчука»…читати далі >>>
(джерело: сайт "Національний кінопортал "КINO-КОЛО"")
У Києві з’явиться вулиця імені Івана Миколайчука
У Києві з’явиться вулиця імені Івана Миколайчука. Це рішення було прийняте на першому засіданні оргкомітету з відзначення 75-ліття від народження визначного актора, режисера і сценариста Івана Миколайчука, яке відзначатимуть 15 червня. Як повідомив Міністр культури В’ячеслав Кириленко, перейменують, швидше за все, вулицю Серафимовича на Лівому березі. Це та вулиця, де стоїть будинок, у якому протягом останніх років свого життя жив Іван Миколайчук. У скверику поруч з будинком з’явиться пам’ятник актору... читати далі >>>
(джерело: сайт "Ми - Кияни")
